Магія Ранку. Як перша година дня визначає ваш успіх. Вступ

 

Моя історія, і чому ваша теж має значення

Третього грудня 1999 року моє життя було чудовим. Ні, воно було прекрасним. Мені виповнилося двадцять, за спиною перший курс коледжу. Останні півтора року я присвятив тому, щоб стати одним із найбільш продуктивних торгових представників маркетингової компанії вартістю 200 мільйонів доларів, і, побивши всі рекорди цієї фірми, заробляв більше, ніж мріяв у своєму відносно молодому віці. Я був закоханий у свою дівчину, мав щасливу, люблячу родину і найкращих друзів, кого може побажати будь-який молодий чоловік. Іншими словами, я був справжньо щасливий.

Можна сказати, що я знаходився на вершині світу. І, звісно ж, я не міг уявити, що тієї ночі моєму чудовому світові прийде кінець.

23:32: Зі швидкістю понад 100 кілометрів на годину на південь по хайвею 99. Ми щойно вийшли з ресторану, залишивши там компанію друзів. Тепер нас було лише двоє. Моя подруга, втомлена від бурхливих подій того вечора, дрімала на пасажирському сидінні. Але не я. Я був бадьорий і насторожі: очі були приклеєні до дороги, що втікала вдалечінь, а я, наче диригентською паличкою, помахуючи в повітрі пальцем, підтакував спокійній прекрасній мелодії Чайковського, що линула з радіоприймача. Я все ще перебував у стані ейфорії від подій того чудового вечора, і сон мене зовсім не долав. Я мчав по автостраді на досить великій швидкості у своєму новенькому білому Ford Mustang. Дві години тому я виголосив найкращу промову у своєму житті. Мене вперше нагородили справжніми оваціями, і, звісно ж, я був від цього у повному захваті. Мене переповнювали почуття, і в той момент я з величезною радістю вигукнув би слова вдячності будь-кому, хто погодився б мене вислухати, але моя подруга спала, і розмовляти з нею було безглуздо. Я подумав: чи не зателефонувати мамі й татові, але було вже пізно і вони, скоріш за все, спали. І я не став дзвонити, а варто було б. Звідки ж мені було знати, що та хвилина була останньою можливістю поспілкуватися з батьками – та й взагалі з будь-ким – на досить довгий час.

Невимовна реальність

Ні, я не пам’ятаю фар масивної вантажівки Chevrolet, що мчала прямо на мене. Але вони, звісно ж, були. За примхою долі, в одну мить величезний Chevrolet, який мчав ще швидше за мене, врізався в мій невеликий, явно іншої вагової категорії Ford Mustang. Наступні секунди я пережив, ніби у повільному фільмі, цей страшний повільний танець виконувався під чудові звуки музики Чайковського.

Металеві бампери двох автомобілів зі страшним скрипом зіткнулися і відразу ж були перекручені та зламані. Подушки безпеки Mustang спрацювали з такою силою, що ми обидва миттєво втратили свідомість. Мій мозок, все ще мчався вперед зі швидкістю понад сто кілометрів на годину, врізався в передню стінку мого черепа, руйнуючи значну частину життєво важливої тканини головного мозку, його фронтальну частину.

Внаслідок зіткнення задня частина мого Mustang була відкинута на праве узбіччя, автомобіль розвернуло так, що водійські двері неминуче стали мішенню для машини, що їхала позаду мене. Седан Saturn, яким керував шістнадцятирічний хлопець, врізався у мої двері на швидкості понад сто кілометрів на годину, і перекручений метал увірвався в ліву частину мого тіла. Каркас металевого даху пом’явся буквально на моїй голові, розколовши череп і майже відірвавши ліве вухо. Кістки лівої орбіти були роздрібнені, ліве око буквально висіло в повітрі. Ліва рука зламалася, що призвело до розриву променевого нерва в передпліччі, лікоть був роздроблений, а переламана кістка пробила шкіру над біцепсом.

Мій таз отримав невиконуване завдання – не допустити зіткнення бампера Saturn з центральною стійкою мого автомобіля, і він, зрозуміло, не справився з цим завданням. В результаті стався перелом таза відразу в трьох різних місцях. І нарешті, моя стегнова кістка – найбільша кістка в людському скелеті – переломилася навпіл, і один кінець штирем проник у шкіру на стегні й вийшов назовні, порвавши мої чорні костюмні штани.

Все навколо було залите кров’ю. Моє тіло було знищене, а мозок незворотно пошкоджений. Не витримавши страшенних фізичних страждань, організм здався, тиск різко впав, все навколо почорніло, і я впав у кому.